Файлы, ссылки



Створення на території Одеської області транспортних вузлів

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАДУ КОМПЛЕКСНОГО ТРАНСПОРТНОГО ВУЗЛА

 

(назва транспортного вузла)

 

          Рада транспортного вузла _________________ - погоджувальний орган, створений на підставі рішення Одеської обласної ради, з метою організації планування та координації розвитку транспортного вузла, а також забезпечення ефективної погодженої роботи з урахуванням інтересів держави, регіону, територіальних громад, а також з урахуванням інтересів суб’єктів господарської діяльності працюючих або плануючих здійснювати підприємницьку діяльність у названому комплексному транспортному вузлі.

  1. 1.       Ціль створення Ради комплексного транспортного вузла ___________

 

1.1. Рада комплексного транспортного вузла ___________ (далі Рада), створюється з метою координації діяльності суб’єктів господарювання, розташованих і працюючих у межах території транспортного вузла , для узгодження інтересів держави, регіону та територіальних громад, а також забезпечення комплексного розвитку транспортного вузла й ефективної координації його діяльності й розвитку.

1.2. Рада забезпечує погодженість інтересів суб’єктів державного регіонального, комунального управління, а також суб’єктів господарювання названих в п. 1.1. даного Положення при організації комплексного планування і розвитку транспортного вузла, з метою забезпечення їх ефективної діяльності, створення умов для вільної конкуренції та стимулювання надходження коштів у відповідні бюджети.

 

  1. 2.       Порядок створення Ради

 

2.1. Рада створюється рішенням Одеської обласної ради, у складі голови, заступника голови, секретаря та членів Ради.

Кількісний та персональний склад членів Ради затверджується рішенням Одеської обласної ради по представленню Одеської обласної державної адміністрації.

Пропозиції по висуванню членів Ради Одеській обласній державній адміністрації представляють Міністерство транспорту й зв’язку України, ДП «________ морський торговельний порт», ___________ районна державна адміністрація, а також органи місцевого самоврядування, у межах території яких перебуває транспортний вузол, суб’єкти господарської діяльності, розташовані в ___________ транспортному вузлі, а також Одеська залізниця, Одесобленерго, Служба автомобільних доріг в Одеській області та інші інфраструктурні служби, інтереси яких пов’язані з розвитком транспортного вузла.

2.2. Положення про Раду розробляється й представляється на затвердження Одеській  обласній раді Одеською обласною державною адміністрацією.

2.3. При формуванні персонального складу Ради враховуються пропозиції Міністерства транспорту й зв’язку України, Одеської обласної державної адміністрації,  органів місцевого самоврядування, на території яких перебуває транспортний вузел і перспектива його розвитку, а також  ДП «________ морський торговельний порт», Одеської залізниці,

 Одесобленерго, Служби автомобільних доріг в Одеській області, інших інфраструктурних підприємств області, що забезпечують інженерну інфраструктуру у границях транспортного вузла, а також з урахуванням представництва суб’єктів господарювання, здійснюючих свою діяльність безпосередньо в границях транспортного вузла.

2.4. Після затвердження Одеською обласною радою даного Положення, Рада одержує статус державно-суспільного органа й наділяється компетенцією у відповідності із затвердженим Положенням.

 

  1. 3.       Компетенція Ради

 

3.1. Рада працює на громадських засадах і забезпечує умови для ефективного планування та розвитку території транспортного вузла і організації державно-приватного партнерства на рівні транспортного вузла.

3.2. Рада готує, з урахуванням аналізу ефективності діяльності транспортного вузла його меж, генеральний план розвитку транспортного вузла, з урахуванням забезпечення названого розвитку інженерною інфраструктурою.

3.3. Після обговорення на Раді проекту комплексного плану розвитку транспортного вузла та його затвердження більшістю голосів від затверджених членів Ради, проект направляється до Одеської обласної державної адміністрації, яка подає останній для затвердження Одеській обласній раді.

3.4. Після затвердження плану комплексного розвитку транспортного вузла обласною радою, комплексний план розвитку транспортного вузла здобуває статус містобудівної документації. Надалі забудова території у границях транспортного вузла здійснюється з обліком затвердженого плану комплексного розвитку транспортного вузла.

3.5. Після затвердження комплексного плану розвитку транспортного вузла, Рада готує пропозиції про детальне планування та направляє ці пропозиції на затвердження обласній раді через обласну державну адміністрацію.

3.6. При здійсненні планування враховуються інтереси держави, регіону, територіальних громад, на території яких перебуває або на території яких буде розвиватися транспортний вузел, а також інтереси суб’єктів господарювання, розташованих на території транспортного вузла.

3.7. Після затвердження комплексного й детальних планів розвитку території транспортного вузла, Рада визначає необхідність залучення інвестиційних ресурсів у здійснення програм розвитку транспортного вузла, а також разом з уповноваженими державою органами підготовляє умови конкурсу для реалізації інвестиційних програм.

3.8. Рекомендації Ради враховуються при виділенні земельних ділянок у границях території транспортного вузла, а також при узгодженні будівництва комплексів на його території.

3.9. Рекомендації Ради повинні враховуватися компетентними органами, що здійснюють контроль і нагляд за роботою комплексного транспортного вузла.

При здійсненні планування розвитку комплексного транспортного вузла, повинні в обов’язковому порядку враховуватися умови для забезпечення належних умов для розміщення контрольних органів, уповноважених державою здійснювати контроль над роботою комплексних транспортних вузлів (митна, прикордонна, ветеринарна, карантинна та інші державні служби, що забезпечують роботу комплексного транспортного вузла).

 

  1. 4.       Порядок проведення засідань Ради й прийняття розв’язків

 

4.1.  Рада, будучи колективним органом, реалізує свої повноваження шляхом проведення засідань ради.

4.2. Засідання Ради скликаються його головою не менш двох раз у рік або по мірі необхідності.

4.3. Організацією роботи Ради керує голова Ради, який затверджує проект плану роботи Ради, проект порядку денного чергового засідання Ради. Голова Ради скликає засідання ради та веде ці засідання.

4.4. Засідання Ради здійснюються в демократичній формі, члени Ради мають право висловлювати свої думки й пропозиції з питань, включених до порядку денного.

4.5. Державні та громадські органи, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, члени Ради мають право звертатися на ім’я голови Ради із пропозиціями про включення до порядку денного для обговорення на раді різних питань, що входять до компетенції Ради.

4.6. Розв’язок Ради ухвалюється колегіально, розв’язок вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш половини членів Ради, що брали участь у засіданні.

4.7. Засідання Ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні більш ніж половина членів Ради.

 

  1. 5.       Порядок здійснення Радою координації діяльності транспортного вузла.

 

5.1. До складу Ради входять представники різних суб’єктів як державної влади, так і представники суб’єктів господарювання та органів місцевого самоврядування, останні здійснюють свою діяльність по координації всіх суб’єктів діяльності, як розташованих у границях транспортного вузла, так і суб’єктів влади й місцевого самоврядування. Основним методом роботи Ради з органами державного та місцевого самоврядування, а також із суб’єктами господарювання в межах транспортного вузла, є метод узгодження інтересів усіх учасників відносин, що працюють у межах транспортного вузла.

5.2. Рішення Ради, прийняті в межах своєї компетенції, пов’язані з координацією діяльності суб’єктів господарювання, розташованих у межах транспортного вузла, носять рекомендаційний характер для всіх суб’єктів господарської діяльності.

 

  1. 6.       Порядок внесення змін у Положення або ліквідація Ради

 

6.1. Будь-які зміни, внесені в Положення, набувають чинності після ухвалення відповідного рішення Одеською обласною радою за поданням Одеської обласної державної адміністрації. Будь-які зміни в складі Ради, вносяться в зазначеному вище порядку.

6.2. Рада може були ліквідована за рішенням Одеської обласної ради за поданням Одеської обласної державної адміністрації.

 

  1. 7.       Юридичний статус Ради

 

7.1. Рада не є юридичною особою. Рада є суспільним органом, що діє при Одеській обласній раді та Одеській обласній державній адміністрації, створеним з метою координації й узгодження інтересів суб’єктів влади, місцевого самоврядування і господарювання в плануванні території комплексного транспортного вузла і його ефективної діяльності.

 













ЗАКОН УКРАЇНИ

Про морські порти України

 

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади створення і розвитку морських портів, здійснення портової діяльності.

 

 

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

акваторія порту     – відведена в постійне користування державній адміністрації порту в установленому порядку      частина водного об’єкта (об’єктів), включаючи землі водного фонду, обмежена природними, штучними або умовними кордонами і призначена та обладнана у своїй судноплавній частині для забезпечення безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден;

гідротехнічні споруди – інженерно-технічні споруди (причали, причальні споруди і пірси всіх категорій і призначень, огороджувальні і захисні гідротехнічні споруди), призначені для забезпечення безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден, для захисту акваторії порту або берегової смуги;

державна адміністрація порту – державне унітарне комерційне підприємство, що входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, за яким закріплений на праві господарського відання спеціалізований майновий комплекс та інше майно і якому відведена в установленому порядку територія та акваторія порту;

захисні (берегоукріплювальні) гідротехнічні споруди – гідротехнічні споруди для    захисту берегової смуги від розмиву і обрушення;

канал – штучний водний шлях для безпечного підходу суден до портів, для проходу суден або для сполучення окремих водних басейнів, що має засоби навігаційного обладнання;

морська адміністрація порту – державна некомерційна організація, яка здійснює функції державного нагляду за безпекою судноплавства в акваторії порту, підхідних каналах та інші функції, покладені на неї законодавством, входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку та безпосередньо підпорядковується  урядовому органу у галузі морського і річкового транспорту;

морський порт (далі – порт) – транспортно-виробничий комплекс, розташований на відведеній в установленому порядку державній адміністрації порту території та акваторії зі встановленими межами, призначений і обладнаний для обслуговування суден і пасажирів, у якому здійснюються вантажно-розвантажувальні роботи, надаються транспортно-експедиторські, спеціалізовані та інші послуги, а також забезпечуються безпечне плавання та стоянка суден;

морський термінал – виробничо-перевантажувальний комплекс незалежно від форми власності, який розташований на території порту або за її межами та містить сукупність технічних засобів, у тому числі підйомно-транспортне й інше устаткування, що забезпечують безпечне навантаження-вивантаження вантажів, стоянку і обслуговування суден та обслуговування пасажирів, і в якому здійснюються вантажно-розвантажувальні роботи, надаються транспортно-експедиторські, спеціалізовані та інші послуги, а також забезпечуються безпечне плавання та стоянка суден;

огороджувальні гідротехнічні споруди – гідротехнічні споруди (хвилелом, мол, набережна) для захисту акваторії порту або берегової смуги від хвилювання, наносів та криги;

підхідний канал – штучний водний шлях для проходу суден до порту (портів) або морського терміналу, оснащений засобами навігаційного обладнання;

пірс – конструктивне об’єднання причалів, які виступають до акваторії порту, для швартування та стоянки суден не менш ніж із двох боків;

портовий оператор – суб’єкт господарювання, який на договірних засадах здійснює в межах території і акваторії порту (території морського терміналу) діяльність, пов’язану з вантажно-розвантажувальними роботами, обслуговуванням суден і вантажів, зберіганням вантажу та обслуговуванням пасажирів, а також здійснює інші пов’язані з цим види діяльності, не заборонені законодавством;

причальна споруда – пристрій або гідротехнічна споруда, призначена для швартування суден

причал (причальна споруда) - гідротехнічна споруда (або комплекс споруд), призначена для стоянки та обслуговування суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт;

 

рейд – частина акваторії порту, що використовується для стоянки суден на якорі або навантажувально-розвантажувальних робіт та пасажирських операцій в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній огороджувальними гідротехнічними спорудами (внутрішній рейд);

спеціалізований майновий комплекс – сукупність державного майна, закріпленого на праві господарського відання за державною адміністрацією порту, що в єдиному технологічному процесі забезпечує надання послуг у порту і складається з підхідних каналів, гідротехнічних споруд, пасажирських вокзалів, засобів навігаційного обладнання, портових систем сигналізації, інформаційних систем та баз даних, портових систем інженерної інфраструктури та споруд зв’язку, енерго-водопостачання та водовідведення, портового флоту, автомобільних доріг і залізничних колій (до першого розгалуження за межами території порту), технологічних проїздів, інших інженерних засобів, які забезпечують безпечне плавання і стоянку суден у порту;

спеціалізовані послуги – послуги, що надаються в порту і мають свої особливості, пов’язані з організацією судноплавства відповідно до законодавства та зобов’язань України за її міжнародними договорами;

сухий порт - виробничо-перевантажувальний комплекс незалежно від форми власності та господарювання суб’єкта підприємницької діяльності, розташований за межами морського порту, що містить сукупність технічних засобів, в тому числі інженерних споруд, підйомно-транспортного та іншого устаткування, та забезпечує безпечне навантаження-вивантаження вантажів та надання інших послуг з обробки вантажів, що переробляються морським портом.

територія порту – відведена державній адміністрації порту в постійне користування для ведення господарської діяльності земельна ділянка або їх сукупність, у тому числі штучно створені (намиті, насипані, створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій) ділянки;

уповноважена особа від об’єднання профспілок (профспілки), яка підписала галузеву угоду  – особа, яка здійснює функції профспілкового нагляду за додержанням на підприємствах, незалежно від форми власності, які виконують роботи та/або надають послуги на території та акваторії морського порту, умов колективного договору, галузевої угоди та інших нормативних актів України та міжнародних норм, представляє інтереси трудового колективу, якщо відсутня на підприємстві профспілка, та виконує інші функції, покладені законодавством на профорганізатора, знаходиться на підприємстві і безпосередньо підпорядковується  об’єднанню профспілок (профспілки), яке підписало галузеву угоду.

фарватер – рекомендований шлях руху суден на природних глибинах, визначений засобами навігаційного обладнання.

 

Стаття 2. Законодавство про порти

Законодавство про порти складається з цього Закону, Кодексу торговельного мореплавства України, Закону України «Про транспорт» та інших актів законодавства.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

 

Стаття 3. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює діяльність:

органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання та управління у сфері портової діяльності;

державних і морських адміністрацій порту, власників морських терміналів, портових операторів та споживачів їх послуг (товарів, робіт);

підприємств, організацій та установ, що надають спеціалізовані послуги в порту та морському терміналі.

Цей Закон не поширюється на пункти базування кораблів Військово-Морських Сил України, Морської охорони Державної прикордонної служби України, а також пункти базування військово-морських кораблів інших держав, якщо це передбачено міжнародними договорами України.

 

Розділ ІІ. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПОРТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 4. Завдання державного регулювання

Основними завданнями державного регулювання у сфері портової діяльності є:

сприяння формуванню ринку портових послуг шляхом реалізації економічної, тарифної, науково-технічної і соціальної політики на транспорті;

забезпечення надійного та безпечного функціонування морського транспорту;

встановлення, розвиток та реалізація зовнішньоекономічних зв’язків України.

 

Стаття 5. Функції державного регулювання

Основними функціями державного регулювання у сфері портової діяльності є:

законодавче забезпечення;

нагляд і контроль за додержанням законодавства;

проведення економічної, тарифної, науково-технічної і соціальної політики, визначення засад розвитку портів;

забезпечення рівних умов доступу до послуг, що надаються в портах;

 

стимулювання збільшення обсягів транспортних послуг, що надаються в портах;

визначення і здійснення заходів, спрямованих на розвиток міжнародного морського судноплавства відповідно до зобов’язань України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

забезпечення функціонування міжнародних транспортних коридорів та залучення транзитних вантажів;

управління державним майном;

ліцензування;

стандартизація і сертифікація;

забезпечення безпеки судноплавства, охорони портових засобів і суден;

охорона навколишнього природного середовища;

захист прав споживачів;

безпека виробничої діяльності;

зовнішньоекономічна діяльність.

 

Стаття 6. Система органів державного регулювання

Державне регулювання у сфері портової діяльності здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, а також інші органи виконавчої влади в межах своїх повноважень.

 

Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері портової діяльності належать:

забезпечення проведення державної політики у сфері портової діяльності;

спрямування та координація роботи діяльності органів виконавчої влади;

відведення акваторії портів та земель водного фонду згідно із законодавством;

визначення портів, відкритих для заходу іноземних суден;

затвердження генерального плану розвитку портів України.

При Кабінеті Міністрів України може створюватися дорадчий орган – Міжвідомча координаційна рада з питань розвитку портів.

 

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту

Центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту є провідним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує розроблення та реалізацію державної політики у сфері портової діяльності.

Основними повноваженнями центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту у сфері портової діяльності є:

забезпечення впровадження норм міжнародного морського права відповідно до зобов’язань України за міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

державний нагляд за додержанням законодавства про порти;

здійснення моніторингу ринку портових послуг з метою аналізу та прогнозування його розвитку;

здійснення функцій щодо управління майном державних підприємств, установ та організацій, що входять до сфери його управління та здійснюють діяльність у портах;

уповноваження державних підприємств, організацій, установ щодо надання спеціалізованих послуг;

ліцензування, стандартизація і сертифікація у порядку, визначеному законодавством України;

організація плавання та стоянки суден і проведення вантажно-розвантажувальних робіт у портах з дотриманням міжнародних і національних норм безпеки;

нагляд і контроль за станом акваторії порту, підхідних каналів, фарватерів, портових гідротехнічних споруд, засобів навігаційного обладнання, безпеки судноплавства;

державний нагляд за дотриманням законодавства та міжнародних норм безпеки судноплавства, охорони портових засобів і суден у порту і морському терміналі;

захист прав споживачів на ринку послуг у портах і морських терміналах;

розроблення генерального плану розвитку портів України та затвердження на його базі планів (програм) розвитку портів;

створення умов для залучення інвестицій, спрямованих на розвиток інфраструктури в портах та технічне переоснащення;

розгляд і погодження проектів будівництва та реконструкції портів (морських терміналів державної форми власності);

участь у роботі державних комісій з прийняття в експлуатацію нових та реконструйованих портів (морських терміналів державної форми власності);

створення та припинення державних адміністрацій портів і морських адміністрацій портів;

контроль за станом охорони портових засобів і суден;

інші повноваження відповідно до закону.

 

Розділ ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОРТІВ

Стаття 9. Будівництво та державна реєстрація портів і морських терміналів. Державна адміністрація порту

Будівництво портів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту з урахуванням основних завдань державного регулювання у сфері портової діяльності та відповідно до генерального плану розвитку портів України.

Будівництво морських терміналів на території порту здійснюється з дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту відповідно до затвердженого цим органом плану (програми) розвитку порту.

Будівництво морських терміналів за межами території порту здійснюється згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, відповідно до генерального плану розвитку портів України/

Титул будівництва морського причалу затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Порт і морський термінал підлягають державній реєстрації із включенням відомостей про них до Державного реєстру морських портів і морських терміналів.

Порт або морський термінал набуває статусу морського порту або морського терміналу з моменту внесення його до Державного реєстру морських портів і морських терміналів та втрачає його з моменту виключення зі згаданого реєстру.

Для здійснення господарської діяльності, управління державним майном у порту, забезпечення безпеки судноплавства, загальної безпеки, включаючи охорону суден і портових засобів, утримання інфраструктури порту за рішенням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту у сфері його управління створюється державна адміністрація порту.

Державну адміністрацію порту очолює начальник порту, який призначається на посаду центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту на умовах контракту відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту забезпечує своєчасне інформування про зміни в переліку та статусі портів і морських терміналів відповідно до законодавства.

Ведення Державного реєстру морських портів і морських терміналів покладається на центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту.

Порядок здійснення державної реєстрації морських портів і морських терміналів, а також перелік відомостей, що підлягають внесенню до Державного реєстру морських портів і морських терміналів, встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

 

Стаття 10. Спеціалізовані послуги

Право на надання спеціалізованих послуг у портах та морських терміналах надається центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державним підприємствам, установам і організаціям, що мають необхідний досвід з надання таких послуг, достатню технічну та управлінську компетентність.

До спеціалізованих послуг, що надаються виключно державними адміністраціями портів належать:

регулювання руху суден;

організація утримання підхідних каналів та акваторій портів у належному стані.

До спеціалізованих послуг, що надаються державними спеціалізованими установами та підприємствами належать:

лоцманське проведення суден;

навігаційно-гідрографічне забезпечення;

картографічне забезпечення;

нагляд за станом та утриманням портових гідротехнічних споруд і засобів навігаційного обладнання всіх форми власності.

До спеціалізованих послуг, що здійснюються виключно державними спеціалізованими рятувальними підприємствами та установами, належать:

координація та здійснення аварійно-рятувальних робіт.

До спеціалізованих послуг, що можуть надаватись будь-яким суб’єктом господарювання належать:

криголамні та буксирувальні роботи.

Підприємства, установи, організації, що надають спеціалізовані послуги, зобов’язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію в порту та морському терміналі.

 

Стаття 11. Діяльність у морському терміналі

Морський термінал може належати суб’єкту господарювання будь-якої форми власності.

У морському терміналі морська адміністрація порту, визначена центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту, здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства.

У морському терміналі уповноважена особа від об’єднання профспілок (профспілки), яке підписало галузеву угоду, визначена обов’язковим первинним представником трудового колективу (до створення профспілкової організації), яка знаходиться на морському терміналі, здійснює   профспілковий нагляд за додержанням на морському терміналі умов колективного договору, галузевої угоди та інших нормативних актів України та міжнародних норм.

Власники морських терміналів забезпечують необхідні умови для роботи державних підприємств, організацій, установ, які надають спеціалізовані послуги, морської адміністрації порту та інших органів державного нагляду, митних органів та органів охорони державного кордону.

 

Стаття 12. Територія порту

Територія порту відводиться державній адміністрації порту відповідно до законодавства.

Територією морського терміналу є землі, надані у власність або в користування, в тому числі на умовах оренди, в установленому законодавством порядку суб’єкту господарювання, на яких розміщено морський термінал.

Земельні ділянки, на яких не розташовані об’єкти спеціалізованого майнового комплексу, можуть надаватися в оренду, концесію, сумісну діяльність,користування згідно із законодавством для реалізації інвестиційних проектів.

Будівництво будь-яких об’єктів на території портів здійснюється відповідно до планів (програм) розвитку портів, що затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Залучення інвесторів морським портом для реалізації інвестиційних проектів проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

На намиті, створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій території та площі в акваторії портів, розповсюджується режим об’єктів нерухомості відповідно до цивільного законодавства, та ці об’єкти знаходяться в розпорядженні державної адміністрації порту.

 

Стаття 13. Акваторія порту

Акваторія порту відводиться державній адміністрації порту в постійне користування Кабінетом Міністрів України.

Координати меж акваторії порту публікуються в повідомленнях мореплавцям та в обов’язкових постановах відповідного порту.

Акваторія порту належить до водних об’єктів загальнодержавного значення, є державною власністю, не підлягає передачі в комунальну власність, оренду, управління, заставу та приватизації.

Акваторія порту не належить до рибопромислових ділянок.

Державна адміністрація порту забезпечує регулярне технічне обслуговування акваторії порту, що включає її періодичне підчищення від замулювання, промірювання глибин, водолазне обстеження та очищення від забруднення і засмічення.

 

Акваторії, землі водного фонду, передані в оренду або у тимчасове користування, повертаються в державну власність.

Плата за користування акваторією порту не стягується.

Роботи щодо підтримання паспортних значень глибин не є діями, пов’язаними з погіршенням якості природних ресурсів.

Витрати на черпання ґрунту з метою підтримання оголошених глибин і поглиблення дна акваторій портів покриваються за рахунок відповідних зборів і включаються до валових витрат.

При будівництві нових портів облаштування акваторії здійснює державна адміністрація порту, у тому числі і за рахунок коштів інвестора, будівництво причальної стінки здійснюється виключно за рахунок державної адміністрації портів.

Державна адміністрація порту в зазначеній акваторії відповідно до законодавства забезпечує безпеку судноплавства та здійснення інших заходів, що випливають з міжнародно-правових зобов’язань України.

 

Стаття 14. Інфраструктура порту

Інфраструктура порту включає в себе спеціалізований майновий комплекс державної адміністрації порту, а також складські приміщення, вантажно-розвантажувальні механізми та інше майно.

Будівництво, ремонт і утримання об’єктів інфраструктури портів здійснюються відповідно до вимог законодавства та з метою задоволення попиту на послуги, які надаються в порту.

Безпечна експлуатація і утримання інфраструктури порту у стані, що відповідає встановленим вимогам, забезпечуються державною адміністрацією порту, портовими операторами і власниками морських терміналів, розташованих на території порту, за рахунок їх коштів.

Списання, відчудження повністю амортизованого майна, що відпрацювало свій строк використання, здійснюється державними адміністраціями портів самостійно.

Стягнення за зобов’язанням державної адміністрації порту не може бути звернене на спеціалізований майновий комплекс державної адміністрації порту.

Державне майно, що не входить до складу спеціалізованого майнового комплексу, використовується відповідно до законодавства.

Споруди (за винятком тих, що входять до спеціалізованого майнового комплексу), які належать суб’єктам господарювання недержавної форми власності на території порту, використовуються відповідно до законодавства на договірних умовах.

Причали, причальні споруди і пірси всіх категорій і призначень, огороджувальні та захисні гідротехнічні споруди (за винятком гідротехнічних споруд, набутих або збудованих власником морського терміналу недержавної форми власності за власні кошти згідно із законодавством) є державним майном. Усі гідротехнічні споруди підлягають обліку та реєстрації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Будівництво та реконструкція причалів, інших гідротехнічних споруд у портах здійснюються за наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи з дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту та за умови реєстрації в установленому цим органом порядку.

До причалів та інших гідротехнічних споруд, збудованих і придатних до прийняття, стоянки та обслуговування суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, але щодо яких неврегульовані на договірній основі можливі взаємні матеріальні претензії між суб’єктами господарювання і державною адміністрацією порту та які не включені до обов’язкових постанов по порту, постановка суден забороняється

 

Стаття 15. Розвиток порту

Розвиток порту здійснюється відповідно до плану (програми), який (яка) затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту і обов’язково погоджується з уповноваженою особою від об’єднання профспілок (профспілки), яке підписало галузеву угоду, та з відповідними державними органами згідно із законодавством, та відповідно до генерального плану розвитку портів.

До основних складових генерального плану розвитку портів належать:

- основні показники розвитку портової діяльності, що мають забезпечити реалізацію довгострокової транспортної стратегії (національної програми розвитку транспорту) України;

- надання відповідного статусу землям, що фактично відносяться або які планується віднести до земель транспорту;

- визначення пріоритетних напрямів структурного розвитку, модернізації портового господарства, включаючи заходи з підвищення інвестиційної привабливості цього сектору економіки, взаємозв’язку його розвитку з відповідними програмами розвитку інших галузей економіки України, їх потребами в послугах морського транспорту;

- визначення джерел фінансування генерального плану розвитку портів.

Генеральний план розвитку портів спрямовується на підвищення конкурентоспроможності портів України, повне використання транзитного потенціалу України.

Фінансові плани державних адміністрацій портів затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Розмір орендної плати за використання територій, об’єктів нерухомості та інфраструктури портів, що стягується відповідно до закону України «Про оренду державного та комунального майна», розподіляється наступним чином: 70 % орендної плати перераховується на рахунки державних адміністрації порту, а 30 % орендної плати направляється до державного бюджету України.

 

Державні адміністрації портів, що знаходяться на повному госпрозрахунку та закуповують товари, роботи та послуги за власні кошти адміністрацій звільняються від здійснення закупівель в порядку визначенному Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Для забезпечення портової діяльності на земельних ділянках, що прилягають до території порту, встановлюються охоронні, санітарно-захисні та інші зони з особливими умовами використання земель відповідно до законодавства України.

 

Розділ IV. СУДНОПЛАВСТВО В АКВАТОРІЇ ПОРТУ

Стаття 16. Судноплавство в акваторії порту. Морська адміністрація порту

Судноплавство в акваторії порту здійснюється за умови дотримання вимог з безпеки судноплавства, встановлених законодавством і міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, правилами плавання та обов’язковими постановами по порту.

Для забезпечення безпеки судноплавства державною адміністрацією порту здійснюється:

- організація забезпечення безпечних руху і стоянки суден в акваторії порту та вантажно-розвантажувальних робіт;

- утримання у справному стані портових гідротехнічних споруд, портових засобів навігаційного обладнання, зв’язку, електро- та радіонавігації, портових систем сигналізації, енерго- і водопостачання та водовідведення, портового флоту;

- підтримання оголошених глибин акваторії порту, підхідних каналів, проведення днопоглиблювальних і водолазних робіт;

- надання допомоги потерпілим, організація аварійно-рятувальних робіт, підйому майна, що затонуло в акваторії порту, здійснення підводно-технічних робіт;

- забезпечення виконання вимог законодавства і міжнародних зобов’язань України щодо охорони навколишнього природного середовища, організація прийняття з суден і утилізації забруднених і стічних вод, сміття та інших речовин, шкідливих для навколишнього природного середовища і здоров’я людини, організація ліквідації наслідків забруднення акваторії та території порту;

- здійснення заходів щодо охорони суден і портових засобів, пожежної безпеки, а також запобігання незаконним актам втручання в портову діяльність.

- сприяння профспілкам, які захищають членів профспілок, постраждалих від неправомірних дій роботодавців чи інших осіб, та організація співпраці для відновлення законних прав працівників.

Державний нагляд за безпекою судноплавства в порту (морському терміналі), на підходах до нього і в суміжних акваторіях здійснюється морською адміністрацією порту, а також іншими органами державного нагляду за безпекою судноплавства, визначеними центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

 

Морську адміністрацію порту очолює капітан порту, який призначається центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту та зв’язку.

Морська адміністрація порту – державна некомерційна організація, яка здійснює функції державного нагляду за безпекою судноплавства в акваторії порту, підхідних каналах та інші функції, покладені на неї законодавством, входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку.

Морська адміністрація порту діє відповідно до закону і на підставі положення про морську адміністрацію порту, що затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Морська адміністрація порту утримується за рахунок частини коштів адміністративного збору відповідно до закону.

Державна адміністрація порту та власник морського терміналу забезпечують необхідні умови для роботи морської адміністрації порту.

 

Стаття 17. Особливі права капітана порту

Капітан порту має право на затримання судна або вантажу на прохання особи, яка має морську вимогу, визначену відповідно до законів України, до достатнього забезпечення морської вимоги судновласником або вантажовласником.

Розпорядження капітана порту щодо затримання судна, пов’язане з морською вимогою, чинне протягом 72 годин.

Відповідальність за збитки, заподіяні необґрунтованим затриманням судна або вантажу, несе особа, на морську вимогу якої відбулося затримання.

 

Розділ V. ПОРТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 18. Умови портової діяльності

Діяльність у портах здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Портова діяльність повинна забезпечувати рівний доступ до послуг, що надаються, за винятком адекватного реагування на дискримінаційні заходи стосовно України чи економічних санкцій міжнародних організацій, підтриманих Україною.

На території порту можуть діяти підприємства та організації всіх форм власності, метою діяльності яких є обслуговування суден, пасажирів і вантажів. Державна адміністрація порту не має права перешкоджати або втручатися в діяльність цих суб’єктів господарювання (за винятком випадків, передбачених законом), а також встановлювати для них такі умови діяльності на території порту, що погіршують їх становище порівняно з державною адміністрацією порту та будь-якими іншими суб’єктами господарювання або порушують їх права та законні інтереси.

Взаємовідносини державної адміністрації порту з іншими суб’єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність у порту, врегульовуються на підставі договорів відповідно до законодавства.

Відносини державної адміністрації порту, власників морських терміналів, портових операторів з перевізниками і вантажовласниками визначаються законодавством та договорами (вузловими угодами).

Портова діяльність здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У порту забезпечується:

1) обслуговування суден у порядку черговості відповідно до своду звичаїв порту, крім суден, що знаходяться в аварійному стані та суден із небезпечними вантажами;

2) проведення вантажно-розвантажувальних робіт, у тому числі перевантаження вантажів з інших видів транспорту на судно і у зворотному порядку, складські операції з вантажами;

3) обслуговування пасажирів морського транспорту, перевезення пасажирів, вантажів, багажу та пошти;

4) допоміжні операції, необхідні для забезпечення життєдіяльності порту;

5) соціально-побутове обслуговування моряків;

6) утримання суб’єктами господарювання інфраструктури порту відповідно до вимог законодавства;

7) інші види діяльності, що здійснюються в порту.

У морських портах, де відкритий пункт пропуску через державний кордон, догляд контейнерів контролюючими службами встановлюється на рівні не більш ніж 1% для транзиту, 5% для вантажів, що прямують на внутрішні митниці, та 10% для імпорту від загальної кількості вантажів, що обробляються.

Уморських портах, де відкритий пункт пропуску через державний кордон, у разі відсутності оперативно-пошукової або кримінальної справи, забороняється здійснювати контроль оформлення вантажів будь-якими контролюючими, правоохоронними та фіскальними органами. окрім митної, прикордонної, санітарної, екологічної, ветеринарної та карантинної служб.

Створення комісій по оформленню приходу/відходу усіх суден в/з порту здійснюється за принципом «вільної практики». Не надання судну «вільної практики» можливе лише у разі невідповідності або відсутності документів, наявності карантину, оперативної інформації щодо можливих порушень законодавства, занесення небезпечних хвороб, інших обмежень або заборон. Початок вантажних операцій здійснюється одразу після постановки судна до причалу, до початку роботи комісії на борту судна. Закінчення вантажних операцій може здійснюватись під час роботи комісії на борту судна. Необхідність відвідування судна визначається окремо кожним контролюючим органом.

 

Контролюючим органам при здійсненні контролю при заході судна в порт надаються копії належним чином завірених документів. Оригінали документів надаються лише при вивезенні вантажу з зони митного контролю. У разі ввезення вантажів, підконтрольних санітарній, екологічній, ветеринарній та карантинній службам, вивантаження з судна до зони митного контролю допускається без надання документів, що підтверджують їх безпечність та якість, але за умови надання або портом або морським агентом гарантії їх завантаження на найближче судно та вивезення з території України на першу вимогу одного з вказаних органів.

Документальний контроль товарів, що переміщуються транзитом морським і річковим транспортом та під час зберігання залишаються в межах одного пункту пропуску чи зони митного контролю морського, здійснюється лише митною та прикордонною службами.

Оформлення вантажів у морських торговельних портах здійснюється у цілодобовому режимі.

 

Стаття 19. Функції державної адміністрації порту

Основними функціями державної адміністрації порту є:

ефективне використання державного майна в порту;

організація безпечної експлуатації закріпленого за державною адміністрацією порту державного майна, гідротехнічних споруд, засобів забезпечення безпеки судноплавства та інших об’єктів портової інфраструктури;

здійснення ремонту, модернізації і будівництва гідротехнічних споруд та інших об’єктів закріпленого за державною адміністрацією порту державного майна;

підтримання в належному технічному стані, здійснення модернізації і нове будівництво гідротехнічних споруд та засобів забезпечення безпеки судноплавства, розташованих в акваторії та на території порту;

здійснення робіт з метою забезпечення безпеки судноплавства і підтримання глибин акваторії порту, проведення водолазних робіт;

утримання, будівництво і експлуатація суден портофлоту, криголамних суден і суден, що виконують завдання, виходячи із зобов’язань України за міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

координація діяльності всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність в порту, на території морського терміналу, акваторії.

 

Стаття 20. Діяльність портових операторів

Діяльність портових операторів здійснюється відповідно до законодавства.

 

Умови діяльності портового оператора в акваторії порту, на території порту та морського терміналу визначаються договором з державною адміністрацією порту або власником морського терміналу.

Портові оператори зобов’язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію в порту та морському терміналі.

Відповідальність за недотримання вимог законодавства з питань охорони праці, пожежної, санітарної, екологічної безпеки робіт, що здійснюються портовим оператором, митної справи, прикордонної охорони несе портовий оператор.

Державне майно (крім об’єктів спеціалізованого майнового комплексу) може використовуватися портовим оператором на договірних умовах відповідно до законодавства з урахуванням його цільового призначення та за умови відшкодування збитку, заподіяного оператором, при його експлуатації державною адміністрацією порту. Контроль за ефективністю використання портовим оператором державного майна здійснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Портовий оператор реалізовує послуги (роботи, продукцію) за цінами, що встановлюються відповідно до законодавства.

 

Стаття 21. Повноваження начальника порту

Начальник порту вирішує всі питання господарської діяльності порту, за винятком тих, що віднесені законодавством України до повноважень органів, уповноважених управляти майном, а також:

видає Звід звичаїв порту;

призначає і звільняє з посади працівників державної адміністрації порту;

встановлює порядок заходу і виходу суден у портах, включаючи ті, що мають акваторії, суміжні з пунктами базування Військово-Морських Сил України, Морської охорони Державної прикордонної служби України, за погодженням, відповідно, з командуванням пункту базування Військово-Морських Сил України чи Морської охорони Державної прикордонної служби України, а в акваторіях, суміжних з акваторіями річкових портів, – за погодженням з адміністрацією річкового порту;

 організовує загальне керівництво роботою порту та здійснює загальну координацію діяльності всіх підприємств, морських терміналів, установ, організацій, що діють на території порту;

 координує взаємодію служб морської адміністрації порту з підприємствами, морськими терміналами, установами, організаціями, що діють на території порту;

 відповідно до своєї компетенції, видає накази, виконання яких є обов’язковим до виконання всіма суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність в порту;

 

 здійснює організацію та контроль за виконанням вантажно-розвантажувальних робіт та планування завозу вантажів в порт;

 розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення;

 здійснює затримання суден та вантажів в порядку, встановленому законодавством.

Здійснює вилучення та реалізацію залежалих вантажів.

На вимогу начальника порту судна, що перебувають в акваторії порту, а також будь-які суб’єкти господарювання, які перебувають на території та в акваторії порту, зобов’язані надати наявні плавучі та інші технічні засоби для рятування людей і суден, що зазнають лиха, а також для ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.

 

Стаття 22. Обов’язкові постанови по порту

Обов’язкові постанови по порту видаються начальником порту за погодженням з капітаном порту.

Обов’язкова постанова є документом, який оголошує межі території та акваторії порту, а також специфічні для конкретного порту:

встановлені центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту райони обов’язкового та необов’язкового лоцманського проведення, категорії суден і вимоги до капітанів суден, що звільняються від обов’язкового лоцманського проведення;

правила щодо режиму плавання суден в акваторії порту, на підхідних каналах і фарватерах (якщо вони не встановлені в правилах плавання, що затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту), включаючи правила входу суден у порт і виходу з порту, надання інформації про прибуття та відхід суден, порядок користування засобами зв’язку в акваторії порту, порядок надання лоцманських послуг, правила інших видів господарської діяльності в акваторії порту;

правила стоянки суден у порту, включаючи координати місць для якірної стоянки на рейді, перелік причалів та інших гідротехнічних споруд, на яких дозволено стоянку та обслуговування суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, правила швартування та відшвартовування, охорони суден у порту, правила і встановлені місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт, порядок здійснення в порту технічного обслуговування та ремонту суден;

правила щодо забезпечення безпеки й порядку в порту;

основні вимоги до безпечного виконання робіт у порту;

правила охорони навколишнього природного середовища в порту відповідно до закону;

правила проведення днопоглиблювальних робіт у порту;

 

вимоги санітарного та карантинного режиму в порту за поданням закладу санітарно-епідеміологічної служби України в порту;

вимоги протипожежного режиму в порту;

порядок сходження на берег осіб суднового екіпажу та перебування їх на території порту і портового міста під час стоянки судна в порту України;

порядок утримування в морських портах затриманих або заарештованих іноземних і українських суден.

Порядок проходження санітарно-карантинного, прикордонного та митного контролю має відповідати міжнародним стандартам та враховувати зобов’язання України за міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У порту, в якому відкрито пункт пропуску через державний кордон, в обов’язкових постановах по порту за поданням органів охорони державного кордону та митних органів начальником порту оголошується встановлений порядок проходження прикордонного та митного контролю.

Обов’язкові постанови по порту є обов’язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами, що перебувають на території та в акваторії порту, після їх опублікування в установленому порядку. Обов’язок опублікувати обов’язкові постанови, будь-які зміни і доповнення до них у повідомленнях мореплавцям покладається на капітана порту.

Капітан порту сприяє ознайомленню всіх зацікавлених осіб з обов’язковими постановами по порту.

 

Стаття 23. Звід звичаїв порту

Звід звичаїв порту визначає правила, що склалися на практиці щодо надання послуг у порту, обслуговування суден і пасажирів, та містить інформацію про:

- виробничий режим роботи морського порту;

- порядок і умови виконання вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування вантажів та суден, оформлення відповідних транспортних документів;

- порядок вручення повідомлення про готовність судна до вантажних операцій;

- порядок розподілу витрат, пов’язаних з проведенням вантажно-розвантажувальних робіт;

- порядок розрахунку сталійного часу, якщо він не встановлений угодою сторін;

- перелік операцій, що здійснюються в порту;

- інші умови діяльності в порту.

Правила Зводу звичаїв порту застосовуються:

за наявності в договорі морського перевезення умов щодо застосування звичаїв порту;

за відсутності в договорі морського перевезення відповідних вказівок, що стосуються питання, яке регулюється звичаями порту;

за наявності в договорі морського перевезення умов, що суперечать звичаям порту.

Звід звичаїв порту видається начальником порту, завіряється Торгово-промисловою палатою України і оприлюднюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

 

Стаття 24. Обслуговування суден

Обслуговування суден у порту (морському терміналі) включає комплекс робіт та послуг, пов’язаних із заходом судна в порт (морський термінал), перебуванням у ньому та виходом з порту (морського терміналу).

Судна в порту (морському терміналі) обслуговуються силами й засобами державної адміністрації порту, підприємств, організацій, установ, що надають спеціалізовані послуги, портових операторів, морських терміналів за умови створення безпечних умов праці для працівників.

Обслуговування суден у порту (морському терміналі) здійснюється за заявкою капітана судна, суднового агента або іншої уповноваженої судновласником особи.

Визначення типу та потужності буксирів для виконання швартовних та маневрових робіт здійснюється згідно з заявкою капітана судна  диспетчерською службою власника причалу/гідротехнічної споруди, до якої причалюватиме судно.

 

Стаття 25. Обслуговування пасажирів

У порту (морському терміналі), в якому здійснюється обслуговування пасажирів при перевезеннях у міжнародному та внутрішньому сполученні, пасажирам забезпечується:

можливість придбання квитків;

належні умови для проходження прикордонного, митного та інших видів контролю, передбачених законодавством;

безпечна посадка на судно і висадка з судна;

охорона громадського порядку на пасажирських вокзалах, причалах, інших об’єктах порту;

прийом до перевезення і видача багажу;

прийом на збереження і видача ручної поклажі;

надання необхідної інформації, пов’язаної з морським перевезенням;

можливість вільного перебування в залах очікування прибуття чи відправлення суден;

невідкладна медична допомога та інше.

Якщо в порту (морському терміналі) здійснюється обслуговування пасажирів при перевезеннях у приміському та місцевому сполученні, державна адміністрація порту (власник морського терміналу) самостійно встановлює види послуг та ціни на них, що мають надаватися портом пасажирам, з урахуванням місцевих особливостей та економічної доцільності.

Правила обслуговування пасажирів у портах (морських терміналах) затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 26. Обслуговування вантажів

На території та в акваторії порту силами і засобами державної адміністрації порту, портових операторів або морських терміналів здійснюються:

навантаження та розвантаження суден, залізничних вагонів, автомашин та інших транспортних засобів;

перевантаження на судна вантажів з інших видів транспорту, перевантаження з суден вантажів на інші види транспорту;

завантаження та розвантаження контейнерів;

кріплення та розкріплення вантажів на транспортних засобах;

виконання інших допоміжних операцій, пов’язаних із вантажно-розвантажувальними роботами.

Порядок та умови виконання на території порту (морського терміналу) вантажно-розвантажувальних робіт регулюються законодавством, Зводом звичаїв порту і договорами.

Проведення вантажно-розвантажувальних робіт на судна і з суден на рейді дозволяється за умови отримання дозволу державної і морської адміністрацій порту. Правила проведення таких операцій визначаються у Зводі звичаїв порту та в обов’язкових постановах по порту.

Проведення вантажно-розвантажувальних робіт на судна і з суден за межами акваторії порту, території порту або морського терміналу, крім випадків, передбачених законодавством, забороняється

 

Стаття 27. Зберігання та вилучення залежалих вантажів

Приймання вантажу на зберігання здійснюється державною адміністрацією порту або власником морського терміналу, або портовим оператором на договірних засадах.

Приймання, зберігання, видача вантажу здійснюються за правилами та в терміни, встановлені центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Плата за зберігання вантажів стягується в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

За додаткову плату в порту (морському терміналі) виконуються такі роботи зі складської підготовки вантажу до перевезення, як переупакування і ремонт тари для забезпечення повної збереженості вантажу при перевезенні, сортуванні, нанесенні на вантаж маркірування, передбаченого правилами перевезення вантажу, та інші.

Доставлений у порт вантаж, щодо якого відсутнє звернення (розпорядження) одержувача (відправника) у встановлені терміни чи є відмова такого одержувача (відправника), вважається вантажем, який зберігається понад установлені терміни (незапитаним вантажем), і здається перевізником або експедитором державній адміністрації порту або портовому оператору, або морському терміналу на відповідальне платне зберігання згідно з укладеними договорами.

Вантаж, що знаходиться на зберіганні в порту (морському терміналі) понад встановлені терміни (незапитаний вантаж), може реалізовуватися згідно із законодавством України з відшкодуванням витрат, пов“язаних з його зберіганням і реалізацією та вантажно-розвантажувальними роботами.

Рішення про вилучення та реалізацію вантажу приймається начальником морського торговельного порту і оформлюється актом відповідної форми.

На підставі рішення начальника порту про вилучення та реалізацію вантажу порт організовує проведення товарної та цінової експертизи представниками  експертних організацій, котрі мають відповідні дозволи на здійснення даного виду діяльності.

На підставі висновків цінової експертизи, начальником порту виноситься рішення щодо погодження або заперечення до результатів цінової експертизи.

Начальник державної адміністрації порту уповноважений приймати рішення щодо реалізації, знищення/переробки або безоплатної передачі(дарування) вилученого вантажу.

Порядок реалізації залежалого вантажу :

- Порт має право реалізовувати вилучені вантажі, як до, так і після їх митного оформлення.

- У випадку реалізації вантажу до його митного оформлення, усі дії щодо отримання усіх необхідних висновків від контролюючих органів та декларування товару виконує покупець.

- Під час митного оформлення вилученого вантажу усі розрахунки при нарахуванні митних платежів проводяться згідно з цінами, визначеними в експертному висновку, які і вважаються митною вартістю товару.

- Порядок реалізації та передачі вантажу здійснюється портом на умовах, визначених договірними відносинами порту та покупця.

- Кошти, вилучені від реалізації залежалого вантажу, порт направляє на покриття усіх витрат, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією вантажу, залишає 20% від вартості реалізації на формування фонду покриття витрат, пов’язаних зі знищенням/переробкою неліквідних вантажів.

- Залишок коштів від реалізації зберігається впродовж 6 місяців на депозитному рахунку, після чого направляється до державного бюджету України.

 

Порядок безоплатної передачі вилученого вантажу:

- У разі, якщо митне очищення або реалізація залежалого вантажу економічно недоцільні, або за інших вагомих та обґрунтованих обставин вантаж не може бути реалізований, начальник  державної адміністрації порту може прийняти рішення щодо безоплатної передачі вилученого вантажу:

-  дитячому будинку, центру реабілітації, радам інвалідів, ветеранів, інших соціально не захищених верств населення, військовим, інтернатам, лікарням,  іншим закладам соціальної сфери, що будуть вказані Обласними або Міськими радами чи органами місцевого самоврядування.

-  підприємствам, які знаходяться в реєстрі на отримання гуманітарної допомоги, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

- підприємствам сільськогосподарського призначення у разі непридатності до споживання продуктів харчування та добрив при наявності позитивного рішення інспекції з карантину рослин, ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служб для застосування в підживленні ґрунту в якості добрив або на корм тваринам у відповідності до властивостей вилученого вантажу. У даному випадку першочергове право на отримання такого вантажу мають державні господарства.

-  підрозділам МВС, МНС, МОЗ, Міноборони, Служби безпеки України та іншим державним органам, транспортних засобів, у яких вони мають гостру потребу для службового використання.  

- Безоплатна передача засвідчується актом прийому-передачі.

  Порядок переробки або знищення вилученого вантажу.

- У випадку, якщо кінцевий термін придатності продукції закінчився або вона внаслідок будь-яких обставин втратила чи змінила свої властивості та не може бути використана, порт може її знищити або переробити.

- Знищення та переробка проводяться на спеціалізованих майданчиках, полігонах та інших місцях, що згідно із законодавством України мають право виконувати зазначені дії.

- Переробка або знищення проводяться при наявності позитивних рішень відповідних контролюючих служб(митниці, екологічної, санітарної, карантинної, ветеринарної служб або інших спеціально уповноважених органів, що здійснюють контрольні функції щодо відповідної номенклатури товарів) та за їх обов’язкової присутності.

- Вантажі, що потребують негайного знищення або переробки з метою недопущення аварійної, небезпечної для санітарного та екологічного благополуччя населення та навколишнього середовища, епізоотичної ситуації можуть бути знищенні/утилізовані негайно у відповідності до припису одного з контролюючих органів. Час та місце здійснення операції визначається адміністрацією порту.

- Відсутність під час знищення або переробки вантажу представника одного з контролюючих органів, який був належним чином повідомлений про час та місце здійснення даної процедури, не відміняє її проведення та не спростовує її легітимність.

-  За бажанням, до нагляду за процедурою знищення або переробки вантажу можуть долучатися органи прокуратури та СБУ.

-  Знищення засвідчується актом знищення за підписами усіх присутніх.

Якщо в процесі вилучення до початку реалізації вантажу за ним звернувся власник, порт видає йому вантаж після оплати усіх витрат порту.

Якщо власник вантажу звернувся після реалізації вантажу, але до відрахування отриманих коштів до держбюджету, порт на основі документів, що підтверджують право власності на вилучений вантаж, перераховує йому залишок коштів від реалізації вантажу після компенсації власних витрат.

При безоплатній передачі, знищенні або переробці залежалого вантажу, що знаходиться під митним контролем, митне оформлення проводиться у спрощеному порядку без нарахування митних платежів та оформлення вантажної митної декларації. Порядок такого переміщення визначається митним органом у місці розташування морського порту за погодженням з адміністрацією порту та прикордонною службою.

 

Стаття 28. Портові та інші збори

Державною адміністрацією порту справляються такі цільові портові збори:

корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний.

Запровадження інших видів цільових портових зборів здійснюється шляхом внесення змін до цього Закону.

За надання спеціалізованих послуг у порту стягуються плати та збори в порядку, визначеному центральним органом влади в галузі транспорту згідно із законодавством.

Розміри портових зборів і порядок їх справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання портових зборів встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Цільові портові збори використовуються і спрямовуються за їх призначенням на покриття відповідних витрат, пов’язаних із забезпеченням у порту умов безпеки плавання і стоянки суден, підтриманням у належному стані акваторії порту, навігаційного обладнання, якірних стоянок, каналів, гідротехнічних споруд та їх розбудови, а також з виконанням міжнародних зобов’язань та здійсненням державного нагляду і контролю за безпекою судноплавства.

Адміністративний портовий збір використовується відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

У порту справляються інші збори і плати, пов’язані із забезпеченням безпеки судноплавства, розмір яких та порядок справляння встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Портові збори звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

 

Стаття 29. Ціни і тарифи

Державна адміністрація порту, портовий оператор та власник морського терміналу застосовують ціни і тарифи за надані ними послуги, виконані роботи відповідно до законодавства.

Розмір тарифів на комплекс робіт, пов’язаних з обробленням вантажів, у порту або морському терміналі, перелік вказаних робіт і послуг, а також порядок їх справляння встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Розмір зборів і платежів за послуги, що надаються судновласникам у порту або морському терміналі, перелік вказаних послуг, а також порядок їх справляння встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

У разі виконання вантажно-розвантажувальних робіт силами та засобами портового оператора з використанням причалу та/або території порту з портового оператора стягується плата за використання причалу та території порту.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на послуги та роботи, які виконуються в порту (морському терміналі), щодо яких відсутнє державне регулювання.

 

Розділ VІ. РЕЖИМ ПЕРЕБУВАННЯ В ПОРТУ, У ПУНКТІ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПРИ ВИНИКНЕННІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Стаття 30. Режим перебування в порту

Контроль за встановленим режимом перебування і переміщення в порту або на морському терміналі здійснюють служби морської безпеки, загони охорони порту або власника терміналу спільно з органом охорони державного кордону.

Загони охорони, служби морської безпеки створюються відповідно до закону державною адміністрацією порту і діють на підставі, відповідно, Типового положення про створення й діяльність загонів охорони морських портів України, Типового положення про службу морської безпеки морських портів України, затверджених центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Підтримання режиму перебування в порту із залученням сторонніх охоронних послуг здійснюється відповідно до вимог законодавства та на договірних умовах.

Загальний контроль за дотриманням режиму перебування і переміщення в порту здійснює державна адміністрація порту або власник морського терміналу.

 

Стаття 31. Режим у пункті пропуску через державний кордон України та митний режим порту

У портах, через які здійснюється міжнародне сполучення, за рішенням Кабінету Міністрів України відкриваються пункти пропуску через державний кордон. Кабінет Міністрів України приймає рішення про відкриття пункту пропуску після завершення будівництва (реконструкції) та прийняття в експлуатацію будівель, приміщень, споруд, комунікацій та під’їзних шляхів заінтересованими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та комісією, утвореною Кабінетом Міністрів України для проведення перевірки можливості відкриття пунктів пропуску. Межі території  пункту пропуску визначаються незалежно від прав власності на земельну ділянку, на якій він розташований, та затверджуються наказом начальника порту за погодженням з органом охорони державного кордону та митним органом.

Режим у пунктах пропуску через державний кордон встановлюється Державною прикордонною службою України за погодженням з Державною митною службою України та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Державна адміністрація порту (власник морського терміналу) на умовах оренди забезпечує виділення приміщень для організації пункту пропуску через державний кордон України, де здійснюється у встановленому порядку прикордонний, митний, санітарно-карантинний, екологічний та інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

У портах (морських терміналах) утворюються зони прикордонного та митного контролю, у межах яких здійснюються всі види контролю та огляду пасажирів, вантажів і транспортних засобів, перевірка та оформлення документів пасажирів, водіїв транспортних засобів і супроводжуючих осіб, а також документів на вантаж і транспортні засоби. У цих зонах не дозволяється виконувати сертифікацію товарів та інші операції, що не мають прямого відношення до пропуску через кордон пасажирів, транспортних засобів і вантажів.

 

Стаття 32. Організація роботи в порту при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Державна адміністрація порту, портові оператори, власники морських терміналів вживають невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф, які призвели до порушення роботи в порту.

Державна адміністрація порту (а в морських терміналах – власник цього морського терміналу) за погодженням з капітаном порту мають розробити та затвердити в установленому порядку плани ліквідації аварійних ситуацій, забезпечити діяльність об’єктової аварійно-рятувальної служби, закупівлю та підтримання в належному стані необхідного обладнання, пристроїв і механізмів для ліквідації аварій на території та в акваторії порту (території морського терміналу).

Портові оператори, власники морських терміналів беруть участь у розробленні планів ліквідації аварійних ситуацій, придбанні, утриманні обладнання, пристроїв та механізмів, відшкодуванні витрат, заподіяних при ліквідації аварій на території та в акваторії порту.

Порядок взаємодії державної адміністрації порту, портових операторів та власників морських терміналів при запобіганні та ліквідації аварій в акваторії порту, на території порту і морського терміналу встановлюється державною адміністрацією порту за погодженням з капітаном порту відповідно до законодавства.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у разі потреби, у порядку і на умовах, визначених законом, надають державним адміністраціям порту, власникам морських терміналів, портовим операторам необхідну допомогу з ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, а також у запобіганні можливим протизаконним і несанкціонованим втручанням у портову діяльність, які створюють загрозу життю або здоров’ю людей, безпечному судноплавству, експлуатації транспортних засобів у порту і збереження вантажів.

Якщо в результаті виникнення надзвичайних обставин у порту (морському терміналі) накопичилася така кількість нерозвантажених транспортних засобів, яка унеможливлює подальшу нормальну роботу порту, державна адміністрація порту (власник морського терміналу) за погодженням з іншими суб’єктами господарювання має право впроваджувати тимчасові обмеження на ввезення вантажів усіма або окремими видами транспорту.

Тимчасове обмеження або припинення ввезення вантажів на територію порту (морського терміналу) або їх вивезення може бути оголошене також в інших випадках, передбачених законами України.

Збитки, яких зазнали судновласники, транспортні підприємства та організації, а також відправн